Корисні сайти для дітей та їх батьків

1. Сайт для батьків: http://detki-konfetki.com
2. Посібники та ігри для дітей за методиками Зайцева, Монтесорі, Нікітіна: http://www.svena.com.ua/
3. Аудіоказки для дітей (mp3): http://ymp3.ru
4. Детский портал «Солнышко»: www.solnet.ee
5. Розмальовки для дітей: www.dolonki.com.ua
6. Казки для дітей: http://www.kazka.in.ua/
7. Розвивальні методики: kinder-garten.narod.ru
8. Урядовий сайт для дітей: children.kmu.gov.ua
9. Страна мастеров: stranamasterov.ru
10. Цікаві ідеї про все на світі: skazochnaya.ru
11. Энциклопедия для младших школьников: potomy.ru
12. Дитячий розважальний журнал «Пізнайко»:http://www.posnayko.com/
13. Країна міркувань: mysl.lviv.ua
14. «Весела абетка». Україномовний ресурс для дітей: казки, усмішки, скоромовки, загадки: abetka.ukrlife.org

Золоті правила для батьків

•   Більшість дітей — «звичайні». Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитися з приводу того, чого не може зробити.

•   У різних дітей — різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чут­тєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання — визначити оптимум вашої дитини. Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на ви­нятковість. На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований, працелюбний. Реалізувати себе в житті може лише активна дитина. Виховуйте людину дій, вчинку.

•   Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за нею право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.•   Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину — розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її ін­тересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.

•   Не змішуйте поняття «хороша» і «зручна» дити­на! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна — це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе — слухняна, підкоряється вимогам, безвольна.

•   Викорініть зі своєї практики вираз: «Роби, якщо я вимагаю». Замініть цю форму вимоги іншою: «Ро­би, тому що цього не можна не зробити». Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...

•   Довіряйте дитині. Людина, яка виростає в до­вірі, іде по життю спокійно — вона відкрита, това­риська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтеся терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є ви­пробуванням не лише для дорослих, а й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.

•   Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими про­блемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...

•   Будьте відповідальними! Безпечність — ме­ханізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її сьогоденням і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх дій. Оцінюючи результат, учинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те, чим ви незадоволені, а на те, що вам подобається в ній. Не порівнюйте її з одно­класниками, з братиками чи сестричками. Усі діти різні!

•   Порівнюйте дитину в її динаміці — якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто порівнюйте особистість, яка зростає, з нею самою.

•   Не ставтеся до дитини зневажливо.

Поради батькам, які допомагають дітям учитись

•  Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
•  Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніть­ся до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
•  Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недо­статніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
•  Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуаль­них можливостей.
•  У заняттях з дитиною треба знати міру. Не зму­шуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відтинок часу.
•  Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламенто­вані, повторювані, монотонні заняття.
•  Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.

• Пам’ятка батькам обдарованих дітей

  • Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач.

  • Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

  • Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

  • Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

  • Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

  • Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

  • Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

  • Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

  • Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

   

  Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

  1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

  - побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

  - емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

  - культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

  2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

  3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

  4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

  5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

  6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

  7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів – до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

  8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

  глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.